Павло Доскоч - На хвилинку почекай

1.
Тихо осінь жовтим листям закружляла у гаю,
Я на тебе зачекався, наче місяць на зорю.
Вийдеш ти, та не надовго. Поспішаєш до зорі,
Моє серце розриваєш на частиночки малі.

Приспів: (2)
Ну почекай хоч на хвилину і від мене не тікай,
Надивлюся в твої очі, мов блакитний небокрай.
У селі дівчат багато, лиш у мене ти одна,
Може зірка, може пісня, може квітка весняна.

2.
Вже лелеки закружляли понад гаєм, як колись,
Мої мрії про кохання десь у вирій понеслись.
Та у серці все чекання десь надію зігріва,
Що на другий рік зійдемось, наче долі два крила.

Приспів. (2)

3.
Мов на крилах, полетіла ти від рідної землі.
Вже у тебе є родина. Я ж самотній у селі.
Тиха осінь у чеканні заблудилася на мить,
Та кохання в моїм серці чомусь сумно так болить.

Приспів. (2)